Чи шкідливий запійний перегляд серіалів? Що показують дослідження

Чи шкідливий запійний перегляд серіалів? Сам по собі ні. Дослідження пов’язують частий чи погано контрольований перегляд серіалів запоєм із гіршим сном, більшим стресом, тривожністю й самотністю, а довгі години сидіння — з тромбами. Але майже всі ці роботи — одномоментні дослідження, а заплановані марафони виглядають нешкідливими й навіть корисними для настрою. Важливіше не те, чи дивишся ти серіали запоєм, а те, як ти це робиш.

Нижче — дослідження, на яких ґрунтуються ці відповіді, прочитані в самих статтях, а не в заголовках новин, зокрема роботи 2025 року й редакційна стаття дослідників цієї теми 2026 року. Для кожного ми вказуємо, кого вивчали, що вимірювали і чого ця робота показати не може. Ми робимо Omniphile, застосунок для обліку серіалів і фільмів, а не ліки, і ніщо тут не є медичною порадою.

Наскільки переконливі дані про шкоду запійного перегляду?

Дослідники не сходяться в тому, що вважати запійним переглядом. Багато хто визначає його як перегляд кількох серій одного серіалу поспіль за один раз; інші задають поріг, наприклад п’ять годин перегляду поспіль. Одні дослідження рахують, як часто люди так дивляться, а інші вимірюють «проблемний» запійний перегляд — із питаннями про непереборну тягу й втрату контролю, а це не те саме, що просто багато дивитися.

Більшість досліджень — це одне опитування, проведене в один момент часу. У 2026 році троє дослідників, які вивчають цю тему, написали, що в цій галузі «значно переважають одномоментні дослідження на основі опитувань».¹ Таке опитування може показати, що ті, хто частіше дивиться серіали запоєм, повідомляють і про більший стрес, але не може показати, що було спершу: люди, які мають стрес, самотні чи погано сплять, можуть звертатися до серіалів, щоб упоратися з цим. У тій самій редакційній статті зроблено висновок, що запійний перегляд «сам по собі ні добрий, ні поганий» і що його наслідки залежать від людини й ситуації.¹

Чи шкідливий запійний перегляд для психічного здоров’я?

Найширше зведення — метааналіз 2022 року: 16 досліджень з 8077 учасниками віком від 18 до 68 років зі США, Нідерландів, Туреччини, Індії та ще семи країн. Усі 16 були одномоментними. Запійний перегляд виявився пов’язаним з усіма п’ятьма проблемами, які розглядали автори; середні кореляції становили 0,32 для стресу, 0,25 для тривожності, 0,19 для самотності, 0,16 для безсоння і 0,14 для депресії.² Автори називають зв’язок із депресією слабким; найсильнішим виявився зв’язок зі стресом.

До зв’язку з депресією потрібне застереження. У дослідженнях, проведених до пандемії COVID-19, він був близький до нуля й статистично незначущий (0,05); виразним (0,28) він виявився лише в трьох дослідженнях, проведених під час пандемії.² Час, коли багато людей були ізольовані, стривожені й сиділи вдома, може пояснювати і запійний перегляд, і пригнічений настрій.

Два дослідження 2025 року вказують у той самий бік:

• Дорослі в Туреччині. Онлайн-опитування 894 дорослих, які регулярно користуються стримінговими сервісами (70,8% із них — віком від 18 до 24 років), вимірювало проблемний запійний перегляд за допомогою опитувальника з 20 пунктів про потяг і залежність. Вищі бали супроводжувалися більшою кількістю симптомів депресії, тривожності й стресу (кореляція 0,46), більшою тривожністю в соціальних ситуаціях (0,44) і більшою самотністю (0,27).³ Автори зазначають, що не можуть сказати, чи запійний перегляд веде до цих проблем, «чи навпаки».
• Діти й підлітки в Гонконгу. Шкільне опитування 2267 учнів початкової та середньої школи показало, що 47,1% із них хоча б раз за останній місяць провели біля екрана п’ять годин поспіль або довше. Ті, хто так робив, повідомляли про вищий рівень депресії, тривожності, стресу й самотності та про меншу впевненість у своєму навчанні, причому і хлопці, і дівчата.⁴ Це була зручна вибірка з десяти шкіл, і автори перелічують обмеження такого дизайну, зокрема те, що попередній стан психічного здоров’я не враховувався.

Чи впливає запійний перегляд на сон?

Найпоказовіше дослідження сну — опитування 423 дорослих віком від 18 до 25 років, яких дослідники з Левенського католицького університету (KU Leuven) у Бельгії набрали через Facebook. Восьмеро з десяти назвали себе прихильниками запійного перегляду. Шанси поганої якості сну в них були на 98% вищі, і що частіше люди дивилися серіали запоєм, то гірше вони спали, то сильніше втомлювалися й то більше симптомів безсоння відзначали. Звичайний перегляд телевізора такого зв’язку не мав.⁵

Поясненням виявилося «когнітивне збудження перед сном»: голова досі зайнята сюжетом, коли вже час спати. Що захопливіший серіал, то важче буває переключитися, а саме для цього й потрібен кліфгенгер. Автори зазначають, що їхнє опитування не виключає й зворотного: люди, які погано сплять, можуть заповнювати ночі серіями.⁵

У гонконзькому дослідженні 2025 року запійний перегляд супроводжувався гіршим сном у хлопців, але не в дівчат.⁴

Чи шкідливий запійний перегляд для мозку й пам’яті?

Жодне зі знайдених нами досліджень не показує, що запійний перегляд шкодить мозку, але він може впливати на те, що ти запам’ятовуєш. В експерименті 2017 року в Мельбурнському університеті 51 студент подивився шість серій драми BBC The Game: за один раз, по одній на день або по одній на тиждень.⁶ Група, яка дивилася все одразу, добре пам’ятала серіал відразу після перегляду, але її спогади згасали швидше: через 140 днів її показники пригадування впали найбільше. До того ж серіал сподобався цій групі менше.⁷ Це було невелике дослідження на одному серіалі.

Дослідження 2025 року виявило те, що схоже на протилежний результат. Серіали й книжки, які люди поглинали довгими відрізками, запам’ятовувалися краще, і це частіше були історії, які люди ще довго продовжували уявляти після того, як їх закінчили.⁸ Ці роботи вимірюють різне: здатність пригадати деталі сюжету і те, наскільки історія залишається з тобою. Правдою може бути і те, і інше.

Загальний час перегляду — окреме питання. У дослідженні 3590 дорослих віком понад 50 років в Англії, за якими стежили шість років, перегляд телевізора понад 3,5 години на день пов’язувався з погіршенням вербальної пам’яті, яке зростало разом із часом перегляду, а менший перегляд — ні.⁹ Воно стосувалося щоденного часу перед телевізором, а не марафонів, і це спостережне дослідження. Можна також натрапити на твердження, що запійний перегляд заливає мозок дофаміном. Жодне з наведених вище досліджень дофамін не вимірювало; це правдоподібна ідея, а не науковий результат.

Чи шкодить запійний перегляд здоров’ю ще якось?

Найкраще задокументований фізичний ризик — багатогодинна нерухомість. Метааналіз 2022 року об’єднав три довгострокові дослідження 131 421 дорослого віком від 40 років, за якими стежили від 5,1 до 19,8 року; за цей час у 964 із них утворився тромб у вені. У тих, хто дивився телевізор по 4 години на день і більше, ризик був на 35% вищий, ніж у тих, хто дивився менше ніж 2,5 години, навіть з поправкою на фізичну активність, вік, стать та індекс маси тіла.¹⁰

Активність решту дня не усувала цього зв’язку, а це вказує саме на години нерухомості. Дослідники наголошують, що спостережні дослідження «не доводять, що тривалий перегляд телевізора спричиняє тромби», і що трьох досліджень небагато. Їхня порада для марафону: вставати й розминатися кожні 30 хвилин.¹¹

Чи буває запійний перегляд корисним?

Буває. У дослідженні 2025 року 180 людей попросили згадати нещодавній випадок, коли вони подивилися кілька серій поспіль, — запланований або такий, що вийшов сам собою. Заплановані марафони пов’язувалися з гарним настроєм і задоволенням, незаплановані — з конфліктом з іншими цілями та почуттям провини. Незаплановані частіше підігрівали кліфгенгери й цікавість і рідше — соціальні причини чи бажання щось дізнатися.¹²

Інше дослідження 2025 року стежило за реальним переглядом: воно відстежувало, що люди дивляться, і запитувало, як вони почуваються до й після кожного сеансу. Марафони не знижували самоконтролю й добробуту порівняно зі звичайними сеансами.¹³ А в згаданому вище дослідженні 2025 року про запам’ятовуваність історії, які люди поглинали довгими відрізками, залишалися з ними довше, і автори припускають, що це може допомагати відновлюватися після щоденного стресу.⁸

Що це означає для тебе

• Вирішуй до того, як натиснеш «Відтворити». У дослідженнях 2025 року добрий марафон від поганого відрізняло те, чи був він запланований. Спершу обери кількість серій або час, коли закінчиш.
• Вимкни автовідтворення, якщо можеш. Дослідники пов’язують автовідтворення й кліфгенгери з незапланованими марафонами.¹ Якщо у твоєму стримінговому сервісі є таке налаштування, його вимкнення повертає тобі рішення, чи дивитися наступну серію.
• Лишай проміжок перед сном. Дослідження сну пов’язало проблему із зайнятою головою перед сном, тож закінчуй так, щоб устигнути заспокоїтися, а не одразу після кліфгенгера.⁵
• Вставай кожні 30 хвилин. Зв’язок із тромбами вказує на багатогодинну нерухомість, і дослідники радять вставати й розминатися кожні 30 хвилин.¹¹
• Помічай, чому ти дивишся. Дивитися запоєм, щоб чогось уникнути, недосипати через це чи відчувати провину потім — саме такі моделі ці дослідження пов’язують із проблемами. Якщо це знайомо, варто спробувати дивитися менше, а про настрій чи сон краще поговорити з лікарем.

Усе це не привід відмовлятися від довгих вихідних із гарним серіалом. Для кіновечора зазирни в наш марафон фільмів на Хелловін: там показано, як розрахувати програму з убудованими перервами.

Скільки ти дивишся насправді

Не можна змінити звичку, якої не бачиш. Omniphile, наш застосунок для iPhone та iPad, відстежує серіали по епізодах, записує кожен перегляд із датою й перетворює історію на статистику з графіками й тепловими картами, тож тиждень марафонів і виглядає як тиждень марафонів. Застосунок безкоштовний, Premium — за бажанням, і він імпортує історію з Trakt, IMDb або експорту TV Time. Якщо тобі потрібне щось для Android чи вебу, у нашому огляді найкращих трекерів серіалів є варіанти. Журнал не зробить марафони кориснішими, але покаже, коли запланований марафон перетворився на звичку.

Джерела

1. Wirz DS, Billieux J, Flayelle M (2026), «Towards a psychological approach to on-demand TV series streaming and binge-watching (editorial)», Acta Psychologica 266: 106979. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2026.106979 ↩ ↩² ↩³

2. Alimoradi Z, Jafari E, Potenza MN, Lin C-Y, Wu C-Y, Pakpour AH (2022), «Binge-Watching and Mental Health Problems: A Systematic Review and Meta-Analysis», International Journal of Environmental Research and Public Health 19(15): 9707. https://doi.org/10.3390/ijerph19159707 ↩ ↩²

3. Özkent Y, Akdoğan Y (2025), «Relationships between problematic binge-watching behavior with psychological and social states», BMC Public Health 25: 2309. https://doi.org/10.1186/s12889-025-23422-8 ↩

4. Tse N, Pang NS-N, Wang X, Li Y, Lo CK-M, Yang X (2025), «Binge-watching and gender-specific effects on academic, social, and mental well-being in children and adolescents», PLOS ONE 20(8): e0329655. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0329655 ↩ ↩²

5. Exelmans L, Van den Bulck J (2017), «Binge Viewing, Sleep, and the Role of Pre-Sleep Arousal», Journal of Clinical Sleep Medicine 13(8): 1001–1008. https://doi.org/10.5664/jcsm.6704 ↩ ↩² ↩³

6. «Research finds binge-watching affects your long-term memory», SBS News, 2017, про дизайн дослідження Мельбурнського університету. https://www.sbs.com.au/news/article/research-finds-binge-watching-affects-your-long-term-memory/gjxj1qctd ↩

7. Horvath JC, Horton AJ, Lodge JM, Hattie JAC (2017), «The impact of binge watching on memory and perceived comprehension», First Monday 22(9). https://doi.org/10.5210/fm.v22i9.7729 ↩

8. Baldwin J, Ulusoy E, Durfee M, Busselle R, Ewoldsen DR (2025), «Watching one more episode and reading one more chapter: What entertainment contexts lead to retrospective imaginative involvement?», Acta Psychologica 257: 105101. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105101 ↩ ↩²

9. Fancourt D, Steptoe A (2019), «Television viewing and cognitive decline in older age: findings from the English Longitudinal Study of Ageing», Scientific Reports 9: 2851. https://doi.org/10.1038/s41598-019-39354-4 ↩

10. Kunutsor SK, Dey RS, Laukkanen JA (2022), «Television viewing and venous thrombo-embolism: a systematic review and meta-analysis», European Journal of Preventive Cardiology 29: 239–242. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwab220 ↩

11. University of Bristol, «TV watching linked with potentially fatal blood clots», пресреліз, січень 2022 року. https://www.bristol.ac.uk/news/2022/january/tv-and-clots.html ↩ ↩²

12. Ulusoy E, Wirz DS, Eden A, Ellithorpe ME (2025), «Boundaries on a binge: Explicating the role of intentionality in binge-watching motivations and problematic outcomes», Acta Psychologica 252: 104666. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2024.104666 ↩

13. Möri M, Fahr A (2025), «Restorative or detrimental? The complex relationship between binge-watching, self-control, and well-being», Acta Psychologica 259: 105370. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105370 ↩